Географічна карта - Єйськ (Yeysk)

Є́йськ — місто в Росії, адміністративний центр Єйського району Краснодарського краю. Населення — 88,341 тис. мешканців (2006). Лежить на березі Таганрозької затоки Азовського моря, біля гирла річки Єя за 247 км на північний захід від Краснодару, за 172 км на південний захід від Ростова-на-Дону. Приморський кліматичний та бальнеомуловий курорт. Порт на Азовському морі. Залізнична станція Єйськ. Аеродром.

Ще у 1777—1778 роках на місці сучасного Єйська побудували так зване Ханське містечко, що мало стати запасною столицею князівства і резиденцією ставленика Росії, кримського хана Шагин-Гирея. У 1783 році у стін Ханського містечка у присутності військ Олександра Суворова був зачитаний маніфест стосовно приєднання Криму, Тамані і Правобережної Кубані до Росії.

У 1847 році за ініціативою створення портового міста біля початку Єйської коси виступив отаман Чорноморського козацького війська Григорій Рашпіль. Ідея була активно підтримана намісником Кавказьким Ясновельможним Князем Михайлом Воронцовим, результатом діяльності якого став Указ Государя Імператора Миколи I від 5 березня 1848 року.

Днем заснування міста вважається 19 серпня 1848 року (31 серпня 1848 року за новим стилем). Першим тимчасовим начальником міста став Петро Литевський. У 1849 році його замінив вже постійний градоначальник — князь Олександр Голіцин.

Під час Кримської війни 1853—1856 Єйськ дуже постраждав від обстрілів англійської ескадри, що увійшла в Азовське море. Найтрагічніші події для Єйська розгорнулися 22-24 жовтня 1855 року, коли місто під безперервним обстрілом було атаковане морським десантом. За час війни у Єйську згорів кожен десятий будинок.

У другій половині XIX століття в Єйську відкриваються кілька навчальних закладів (трирічне повітове училище, Кубанська військова гімназія, Реальне шестикласне училище, Ксенинська жіноча гімназія тощо), виконується брукування більшості вулиць. З 1875 року в Єйську з'являється регулярне освітлення вулиць.

На початку ХХ сторіччя Єйськ перетворюється на великий центр міжнародної торгівлі, і стає культурним центром Півдня Росії. У 1904 році з ініціативи міської влади проводиться реконструкція порту, а у 1911 Акціонерне товариство Єйська залізниця, створене за ініціативи міського голови В. Ненашева, відкриває залізничне сполучення. З 1912 року в місті розвивається курортна справа. На базі відкритих біля міста запасів сірководневої води та грязей Ханського озера виник бальнеологічний курорт, існуючий по цей час.

Під час Першої світової війни значення Єйська як міжнародного порту падає: через нього йдуть переважно тилові армійські перевезення.

Після Жовтневого перевороту у 1917 році влада в Єйську переходила з рук в руки у цілому шість разів. На Єйському півострові було своє протистояння «білих» і «червоних». Символом червоних було місто Єйськ. Козацькі ж станиці Єйського півострова були на боці білих. Радянську владу у Єйську уперше було встановлено 2 лютого 1918 року. У ніч з 30 квітня на 1 травня відбувся кровопролитний штурм Єйська білими козаками, який, проте, було відбито. Наступну спробу опанувати Єйськ було здійснено на початку липня, коли протягом однієї ночі білогвардійський десант, чисельністю близько 600 осіб, захопив морський порт і кілька кораблів, що стояли на рейді. Втім, захопити Єйськ Білий рух спромігся тільки за кілька днів — 12 липня (25 липня за новим стилем). Більшовики повернули собі місто вже у березні 1920 року.

5 травня 1920 року заснували Єйський історико-краєзнавчий музей, є сьогодні одним з найстаріших музеїв Кубані. У 1921 році почав функціонувати санаторій «Єйськ». У 1920—30-і роки місто розвивалося як промисловий центр. Упродовж цього терміну було побудовано заводи «Молот» (завод «Поліграфмаш»), «Сельхоззапчасть» (Верстатобудівний завод) та інші. З початку тридцятих років в Єйську засновується військове-морське училище льотчиків, виховавши більш трьохсот героїв Радянського Союзу і Росії. У 1939 році Єйськ стає містом крайового підпорядкування у складі Краснодарського краю і адміністративним центром Єйського району.